підбунтований
ПІДБУНТО́ВАНИЙ, а, е, рідко.
Дієпр. пас. до підбунтува́ти.
– Під час панщини .. хлоп не смів ані скривитися, а тепер підіть ви, як собі розбирають! Адже у такого хлопа, ще й підбунтованого такими анархістами, як отой Дум'як, розваги мало (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)