підбілений

ПІДБІ́ЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до підбіли́ти.

Піч полупана, долівка не мазана, грубо, абияк, підбілені голі стіни. Сумно й бідно, неохайно (С. Васильченко);

Сипав сніг, біля альтанки .. лапаті ялинки, підібілені снігом (Ю. Мушкетик);

// у знач. прикм.

Тепер вулиці села завжди підметені, хати підбілені, у дворах чистота (з газ.).

Значення в інших словниках

1. підбілений — підбі́лений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. підбілений — див. прикрашений  Словник синонімів Вусика
3. підбілений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до підбілити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. підбілений — ПІДБІ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підбіли́ти. Піч полупана, долівка не мазана, грубо, абияк, підбілені голі стіни. Сумно й бідно, неохайно (Вас., І, 1959, 300); Тепер вулиці села завжди підметені, хати підбілені, у дворах чистота (Рад. Укр., 5.ХІ 1962, 3).  Словник української мови в 11 томах