підбілений
ПІДБІ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підбіли́ти.
Піч полупана, долівка не мазана, грубо, абияк, підбілені голі стіни. Сумно й бідно, неохайно (Вас., І, 1959, 300);
Тепер вулиці села завжди підметені, хати підбілені, у дворах чистота (Рад. Укр., 5.ХІ 1962, 3).
Словник української мови (СУМ-11)