підвал
ПІДВА́Л, у, ч.
1. Приміщення під першим поверхом будинку нижче рівня землі.
– Живуть вони в підвалі, ще нижче, ніж наша кухня... стіни вогкі – на них повиступала роса... (Грицько Григоренко);
Вони знали підвали хустської тюрми й каземати Сигота, камери й одиночки Маргіт-Керуту в Будапешті (С. Скляренко);
// Заглиблене або напівзаглиблене в землю приміщення, призначене для зберігання запасів продуктів, товарів і т. ін.
Горілка в підвалі смаковита та добра! (Панас Мирний);
Сховища для тривалого зберігання овочів можна поділити на дві групи: 1) постійні сховища – підвали, льохи .. і 2) найпростіші тимчасові сховища – кагати й траншеї (з наук. літ.).
2. Нижня частина газетної сторінки, відділена для окремої статті; стаття, яка займає нижню частину газетної сторінки.
[Воронін:] Зараз у вас буде підвал з четвертої сторінки. Після правки негайно поверніть черговому по номеру (О. Левада);
– Що друкуєте в підвалі? – Ще невідомо (П. Автомонов).
Словник української мови (СУМ-20)