підвивати
ПІДВИВА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ПІДВИ́ТИ, и́ю, и́єш, док.
1. Супроводжувати виттям які-небудь звуки (про собак, вовків та деяких інших тварин).
Анюта мугикала пісню, пес підвивав (О. Донченко);
Дзвоник раптом заходиться голосним дзявкотінням, а Полкан та Пірат нетерпляче підвивають йому (В. Козаченко);
// перен., зневажл. Говорити, підтримуючи або повторюючи чиюсь думку; вторувати, підтакувати.
– Шинкар! Лихвар у каптурі! – волав Балика .. – Живолупе нещасний! – підвивав Онисим Ходкевич (З. Тулуб).
2. тільки недок. Злегка або час від часу вити (див. ви́ти¹).
Собаки після похмурих осінніх дощів пооживали і тепер бряжчали цепами та від нудьги підвивали до місяця (М. Руденко).
ПІДВИВА́ТИ², а́ю, а́єш, недок., ПІДВИ́ТИ, підів'ю́, підів'є́ш, док., рідко.
Вити (див. ви́ти²) додатково, ще трохи.
Словник української мови (СУМ-20)