підвид

ПІДВИ́Д, у, ч.

1. Підрозділ, що об'єднує ряд предметів, явищ за спільними ознаками і входить до складу загальнішого вищого розділу – виду.

В українських шкільних курсах теорії словесного мистецтва XVII –XVIII ст. приклади-казуси диференціюються на підвиди, відповідно до прийнятого в давнину поділу історії на “священну” і “мирську” (з наук. літ.).

2. Нижча, дрібніша одиниця в системі класифікації тваринного та рослинного світу, що об'єднує тварин або рослини, які мають однакові ознаки, і входить до складу вищої, крупнішої одиниці – виду.

Домашня, або садова, слива нараховує багато підвидів і сортів, які мають різний хімічний склад (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. підвид — підви́д іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. підвид — -у, ч. 1》 Підрозділ, що об'єднує ряд предметів, явищ за спільними ознаками і входить до складу загальнішого вищого розділу – виду.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підвид — Таксономічна категорія в систематиці живих організмів, менша від виду.  Універсальний словник-енциклопедія
4. підвид — ПІДВИ́Д, у, ч. 1. Підрозділ, що об’єднує ряд предметів, явищ за спільними ознаками і входить до складу загальнішого вищого розділу — виду. В українських шкільних курсах теорії словесного мистецтва XVII-XVIII ст.  Словник української мови в 11 томах