Словник української мови в 11 томах

підвид

ПІДВИ́Д, у, ч.

1. Підрозділ, що об’єднує ряд предметів, явищ за спільними ознаками і входить до складу загальнішого вищого розділу — виду.

В українських шкільних курсах теорії словесного мистецтва XVII-XVIII ст. приклади-казуси диференціюються на підвиди, відповідно до прийнятого в давнину поділу історії на «священну» і «мирську» (Рад. літ-во, 3, 1965, 19).

2. Нижча, дрібніша одиниця в системі класифікації тваринного та рослинного світу, що об’єднує тварин або рослини, які мають однакові ознаки, і входить до складу вищої, крупнішої одиниці — виду.

Домашня, або садова, слива нараховує багато підвидів і сортів, які мають різний хімічний склад (Укр. страви, 1957, 303).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. підвид — підви́д іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. підвид — -у, ч. 1》 Підрозділ, що об'єднує ряд предметів, явищ за спільними ознаками і входить до складу загальнішого вищого розділу – виду.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підвид — ПІДВИ́Д, у, ч. 1. Підрозділ, що об'єднує ряд предметів, явищ за спільними ознаками і входить до складу загальнішого вищого розділу – виду. В українських шкільних курсах теорії словесного мистецтва XVII –XVIII ст.  Словник української мови у 20 томах
  4. підвид — Таксономічна категорія в систематиці живих організмів, менша від виду.  Універсальний словник-енциклопедія