підвідомчість
ПІДВІ́ДОМЧІСТЬ, чості, ж.
Перебування у чиєму-небудь віданні, підпорядкованість (у 1 знач.).
Компетенція Президента має регламентуватися лише Конституцією і законами України, оскільки межі повноважень і підвідомчість вищих органів державної влади повинні визначатися тільки народом України (безпосередньо на референдумі або через Верховну Раду України) (з мови документів);
У структурі компетенції органів публічної влади найбільш доцільно виділяти два елементи – підвідомчість і повноваження, оскільки саме вони дають можливість робити цілком певний висновок про правомочність владного органу в конкретних публічних правовідносинах (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)