підвідомчість

ПІДВІ́ДОМЧІСТЬ, чості, ж.

Перебування у чиєму-небудь віданні, підпорядкованість (у 1 знач.).

Компетенція Президента має регламентуватися лише Конституцією і законами України, оскільки межі повноважень і підвідомчість вищих органів державної влади повинні визначатися тільки народом України (безпосередньо на референдумі або через Верховну Раду України) (з мови документів);

У структурі компетенції органів публічної влади найбільш доцільно виділяти два елементи – підвідомчість і повноваження, оскільки саме вони дають можливість робити цілком певний висновок про правомочність владного органу в конкретних публічних правовідносинах (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підвідомчість — підві́домчість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. підвідомчість — -чості, ж. Розмежування компетенції між різними органами. Великий тлумачний словник сучасної мови