підвідомчість
ПІДВІ́ДОМЧІСТЬ, чості, ж.
Перебування у чиєму-небудь віданні, підпорядкованість (у 1 знач.).
Компетенція Президента має регламентуватися лише Конституцією і законами України, оскільки межі повноважень і підвідомчість вищих органів державної влади повинні визначатися тільки народом України (безпосередньо на референдумі або через Верховну Раду України) (з мови документів);
У структурі компетенції органів публічної влади найбільш доцільно виділяти два елементи – підвідомчість і повноваження, оскільки саме вони дають можливість робити цілком певний висновок про правомочність владного органу в конкретних публічних правовідносинах (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підвідомчість — підві́домчість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- підвідомчість — -чості, ж. Розмежування компетенції між різними органами. Великий тлумачний словник сучасної мови