підвіз
ПІДВІ́З, во́зу, ч.
Дія за знач. підвезти́, підво́зити.
Здійснюється підвіз учнів з віддалених місць проживання до шкіл (з газ.);
– Гляди ж, Прохоре, – попередив його батько, – буде більший підвіз, гукнеш тоді Романа та й пускайте парового млина (А. Шиян);
// Те, що підвезено.
Молотарка працює вхолосту, вночі скиртування не проводять, молотять з підвозу (П. Автомонов);
Джо Біллінг загвинчував гайки. Джо Ролінзон накладав. Чин-гу подавав їх з підвозу (Ю. Смолич).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підвіз — підві́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- підвіз — [п'ідв’із] -возу, м. (на) -воз'і, мн. -возие, -воз'іў Орфоепічний словник української мови
- підвіз — -возу, ч. Дія за знач. підвезти, підвозити. || Те, що підвезено. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підвіз — ПІДВІ́З, во́зу, ч. Дія за знач. підвезти́, підво́зити. Поставлено на державну основу підвіз учнів з віддалених місць проживання (Рад. Укр. Словник української мови в 11 томах