1. Орфографічний словник української мови

підвіз

підві́з

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підвіз — [п'ідв’із] -возу, м. (на) -воз'і, мн. -возие, -воз'іў Орфоепічний словник української мови
  2. підвіз — -возу, ч. Дія за знач. підвезти, підвозити. || Те, що підвезено. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підвіз — ПІДВІ́З, во́зу, ч. Дія за знач. підвезти́, підво́зити. Здійснюється підвіз учнів з віддалених місць проживання до шкіл (з газ.); – Гляди ж, Прохоре, – попередив його батько, – буде більший підвіз, гукнеш тоді Романа та й пускайте парового млина (А. Словник української мови у 20 томах
  4. підвіз — ПІДВІ́З, во́зу, ч. Дія за знач. підвезти́, підво́зити. Поставлено на державну основу підвіз учнів з віддалених місць проживання (Рад. Укр. Словник української мови в 11 томах