1. Словник української мови в 11 томах

підвіз

ПІДВІ́З, во́зу, ч. Дія за знач. підвезти́, підво́зити.

Поставлено на державну основу підвіз учнів з віддалених місць проживання (Рад. Укр., 7.І 1971, 2);

— Гляди ж, Прохоре, — попередив його батько, — буде більший підвіз, гукнеш тоді Романа та й пускайте парового млина (Шиян, Баланда, 1957, 3);

// Те, що підвезено.

Молотарка працює вхолосту, вночі скиртування не проводять, молотять з підвозу (Автом., В. Кошик, 1954, 243);

Джо Біллінг загвинчував гайки. Джо Ролінзон накладав. Чин-гу подавав їх з підвозу (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 148).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підвіз — підві́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. підвіз — [п'ідв’із] -возу, м. (на) -воз'і, мн. -возие, -воз'іў Орфоепічний словник української мови
  3. підвіз — -возу, ч. Дія за знач. підвезти, підвозити. || Те, що підвезено. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підвіз — ПІДВІ́З, во́зу, ч. Дія за знач. підвезти́, підво́зити. Здійснюється підвіз учнів з віддалених місць проживання до шкіл (з газ.); – Гляди ж, Прохоре, – попередив його батько, – буде більший підвіз, гукнеш тоді Романа та й пускайте парового млина (А. Словник української мови у 20 томах