підвіз
підві́з
[п'ідв’із]
-возу, м. (на) -воз'і, мн. -возие, -воз'іў
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підвіз — підві́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- підвіз — -возу, ч. Дія за знач. підвезти, підвозити. || Те, що підвезено. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підвіз — ПІДВІ́З, во́зу, ч. Дія за знач. підвезти́, підво́зити. Здійснюється підвіз учнів з віддалених місць проживання до шкіл (з газ.); – Гляди ж, Прохоре, – попередив його батько, – буде більший підвіз, гукнеш тоді Романа та й пускайте парового млина (А. Словник української мови у 20 томах
- підвіз — ПІДВІ́З, во́зу, ч. Дія за знач. підвезти́, підво́зити. Поставлено на державну основу підвіз учнів з віддалених місць проживання (Рад. Укр. Словник української мови в 11 томах