підвісок
ПІДВІ́СОК, ска, ч.
Підвішена прикраса.
Краплинами гарячої крові палали на ньому [намисті] рубіни, а тонюсінькі ланцюжки з'єднували їх і закінчувалися підвісками-півмісяцями (З. Тулуб);
Спалахують люстри Колонного залу Будинку спілок. Самоцвітами, райдужними іскрами відбивається світло в їх кришталевих підвісках (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)