підвісок
ПІДВІ́СОК, ска, ч. Підвішена прикраса.
Краплинами гарячої крові палали на ньому [намисті] рубіни, а тонюсінькі ланцюжки з’єднували їх і закінчувалися підвісками-півмісяцями (Тулуб, Людолови, І, 1957, 60);
Спалахують люстри Колонного залу Будинку спілок. Самоцвітами, райдужними іскрами відбивається світло в їх кришталевих підвісках (Рад. Укр., 22.ХІ 1960, 1).
Словник української мови (СУМ-11)