підгавкувати
ПІДГА́ВКУВАТИ, ує, недок.
Супроводжувати гавканням які-небудь звуки (про собаку, лисицю та деяких інших тварин).
Свиридон стогнав частіше, голосніше, і серце Мушки [собаки] стискалося од болю, вона жалісно підгавкувала (Ю. Яновський);
* Образно. Бубоніли важкі кулемети: “бу-бу-бу”, їм дружно підгавкували автомати: “гав-тяв-тяв” (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)