підгавкувати
ПІДГА́ВКУВАТИ, ує, недок. Супроводжувати гавканням які-небудь звуки (про собаку, лисицю та деяких інших тварин).
Свиридон стогнав частіше, голосніше, і серце Мушки [собаки] стискалося од болю, вона жалісно підгавкувала (Ю. Янов., Мир, 1956, 252);
*Образно. Бубоніли важкі кулемети: «бу-бу-бу», їм дружно підгавкували автомати: «гав-тяв-тяв» (Загреб., Шепіт, 1956, 81).
Словник української мови (СУМ-11)