підгодовуватися

ПІДГОДО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПІДГОДУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., також у сполуч. зі сл. трохи.

1. Наїдаючись, тамувати, угамовувати почуття голоду.

– Дорога далека нам додому, добре б було оце зварити вечерю та підгодуватись (С. Васильченко);

Опівдні чує – гуде машина: це обід шахтарям. Маруся й собі кинула шити та трошки підгодувалась тим, що вчора не доїли (Б. Грінченко);

Павло, повісивши на конячі морди шаньки з вівсом, підійшов до гурту односельчан .. – Хай коні трохи підгодуються (Григорій Тютюнник);

// перев. док. Ставати міцнішим, сильнішим або товщим від посиленого, доброго харчування.

На широких плечах озер зграї диких качок відпочивають, підгодовуються (з газ.);

– Як дома гулялося? Диви, як підгодувались... а Надійка яка товстюща, – жартував Павло (І. Кириленко);

Поживеш на хуторі, підгодуєшся, сили наберешся, а тоді щось і в господарстві допоможеш (С. Добровольський).

2. тільки недок. Пас. до підгодо́вувати.

Словник української мови (СУМ-20)