підгризати
ПІДГРИЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДГРИ́ЗТИ, зу́, зе́ш, док., кого, що.
1. Гризти трохи, частково, перев. у нижній частині чого-небудь.
Чахне дерево, в якім Черв'як коріння підгризає (І. Франко);
Замриборщ хвацько зупинив мотоцикл перед головними дверима повіткому, наполохавши двох осідланих коней, що підгризали зеленкувату кору молодого дерева, до якого були прив'язані (М. Стельмах);
Гусінь озимої совки підгризає рослини вище кореневої шийки, в результаті чого вони в'януть і гинуть (з наук. літ.).
2. перен., розм. Виснажувати кого-небудь причіпками, докорами, лайкою.
А вже найбільше дотикали її насмішки Маріїні .. Усе те боліло й підгризало молоду дівчину без устанку (О. Кобилянська).
Словник української мови (СУМ-20)