підгризати

ПІДГРИЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДГРИ́ЗТИ, зу́, зе́ш, док., перех.

1. Гризти трохи, частково, перев. у нижній частині чого-небудь.

Чахне дерево, в якім Черв’як коріння підгризає (Фр., XI, 1952, 323);

Замриборщ хвацько зупинив мотоцикл перед головними дверима повіткому, наполохавши двох осідланих коней, що підгризали зеленкувату кору молодого дерева, до якого були прив’язані (Стельмах, II, 1962, 139);

Гусінь озимої совки підгризає рослини вище кореневої шийки, в результаті чого вони в’януть і гинуть (Ол. та ефір. культ., 1956, 225).

2. перен., розм. Виснажувати кого-небудь причіпками, докорами, лайкою.

А вже найбільше дотикали її насмішки Маріїні.. Усе те боліло й підгризало молоду дівчину без устанку (Коб., II, 1956, 154).

Значення в інших словниках

1. підгризати — підгриза́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підгризати — -аю, -аєш, недок., підгризти, -зу, -зеш, док., перех. 1》 Гризти трохи, частково, перев. у нижній частині чого-небудь. 2》 перен., розм. Виснажувати кого-небудь причіпками, докорами, лайкою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підгризати — ПІДГРИЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДГРИ́ЗТИ, зу́, зе́ш, док., кого, що. 1. Гризти трохи, частково, перев. у нижній частині чого-небудь. Чахне дерево, в якім Черв'як коріння підгризає (І.  Словник української мови у 20 томах