піддрочувати
ПІДДРО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДДРОЧИ́ТИ, рочу́, ро́чиш, док., кого, розм.
Те саме, що підбу́рювати.
Шкода за шкодою .. Коли не вкраде [бурсак] ножичка, чорнильниці, то піддрочує товариство на пустощі, на сваволю (Панас Мирний);
Довкола пирснули сміхом. Це ще більше піддрочило задьору. Він тигром ощирився на Сашка: – Іди звідси, поки не битий! (С. Добровольський).
Словник української мови (СУМ-20)