піддувати

ПІДДУВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДДУ́ТИ, у́ю, у́єш, док.

1. що. Дути знизу або збоку (звичайно на вогонь).

2. тільки недок. Те саме, що підвіва́ти 1.

[Ряженко:] Не замерзли, буває? .. Ніде не піддувало? [Ольга:] Ні (І. Микитенко);

Уздовж покосів ходить вітер .. Піддуває знизу, зверху, і шелестять покоси (з газ.).

Значення в інших словниках

1. піддувати — піддува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. піддувати — -аю, -аєш, недок., піддути, -ую, -уєш, док. 1》 перех. Дути знизу або збоку (звичайно на вогонь). 2》 тільки недок., неперех. Те саме, що підвівати 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. піддувати — ПІДДУВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДДУ́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. перех. Дути знизу або збоку (звичайно на вогонь). 2. тільки недок., неперех. Те саме, що підвіва́ти 1. [Ряженко:] Не замерзли, буває? ..Ніде не піддувало? [Ольга:] Ні (Мик.  Словник української мови в 11 томах