піддувати
ПІДДУВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДДУ́ТИ, у́ю, у́єш, док.
1. перех. Дути знизу або збоку (звичайно на вогонь).
2. тільки недок., неперех. Те саме, що підвіва́ти 1.
[Ряженко:] Не замерзли, буває? ..Ніде не піддувало? [Ольга:] Ні (Мик., І, 1957, 285);
Уздовж покосів ходить вітер.. Піддуває знизу, зверху, і шелестять покоси (Рад. Укр., 29.VII 1962, 2).
Словник української мови (СУМ-11)