піддівок

ПІДДІ́ВОК, вка, ч., розм.

Дівчина-підліток.

Брат .. відзначає про себе, що сестра таки здорово підросла за час його відсутності, стала зовсім уже піддівком (О. Гончар);

– Думаю, коли-то і я стану парубком, а ти, Клаво, дівкою. – Я вже дівка, – зобидилась Клавка. – Ні, ти ще піддівок (Ю. Мокрієв);

Піддівок Дарочка з шкільним портфелем сидить на возі (В. Яворівський).

Значення в інших словниках

1. піддівок — підді́вок іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. піддівок — див. дитина; молодий  Словник синонімів Вусика
3. піддівок — -вка, ч., розм. Дівчина-підліток.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. піддівок — ПІ́ДЛІТОК (хлопчик або дівчинка 12-16 років — перехідного між дитинством і юнацтвом віку), НЕДО́ЛІТОК, НЕДО́РО́СТОК розм., ПІДРО́СТОК розм., ВИ́РОСТОК діал.; ПІВПА́РУБОК розм., ПІВПАРУБЧА́К розм., ПІДПА́РУБОК розм., ПІДПАРУБЧА́К розм., ПАРУБІ́ЙКО розм.  Словник синонімів української мови
5. піддівок — ПІДДІ́ВОК, вка, ч., розм. Дівчина-підліток. Брат.. відзначає про себе, що сестра таки здорово підросла за час його відсутності, стала зовсім уже піддівком (Гончар, Тронка, 1963, 8); — Думаю, коли-то і я стану парубком, а ти, Клаво, дівкою.  Словник української мови в 11 томах