піддівок
ПІДДІ́ВОК, вка, ч., розм. Дівчина-підліток.
Брат.. відзначає про себе, що сестра таки здорово підросла за час його відсутності, стала зовсім уже піддівком (Гончар, Тронка, 1963, 8);
— Думаю, коли-то і я стану парубком, а ти, Клаво, дівкою. — Я вже дівка, — зобидилась Клавка. — Ні, ти ще піддівок (Мокр., Слід.., 1969, 129).
Словник української мови (СУМ-11)