піджачина

ПІДЖАЧИ́НА, и, ж., зневажл.

Піджак.

Розплющую очі, аж коло мене босовило стоїть. Обличчя його не видно гаразд, – світло десь за грубкою блима, – видно тільки, що усики невеличкі в його, худий сам, піджачина на йому якась, що тряп'я так і висить (А. Тесленко).

Значення в інших словниках

1. піджачина — піджачи́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. піджачина — -и, ж. Зневажл. до піджак.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. піджачина — ПІДЖА́К (верхня частина костюма), МАРИНА́РКА, ПІДЖАЧИ́НА розм.; ЖАКЕ́Т, ЖАКЕ́ТКА розм. (перев. жіночий; чоловічий — застаріле). Одягнений він постаромодному: піджак, біла сорочка з краваткою (С. Журахович); Рудий.. застьобував свою безбарвну піджачину (М.  Словник синонімів української мови