піджачина
ПІДЖАЧИ́НА, и, ж., зневажл.
Піджак.
Розплющую очі, аж коло мене босовило стоїть. Обличчя його не видно гаразд, – світло десь за грубкою блима, – видно тільки, що усики невеличкі в його, худий сам, піджачина на йому якась, що тряп'я так і висить (А. Тесленко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- піджачина — піджачи́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- піджачина — -и, ж. Зневажл. до піджак. Великий тлумачний словник сучасної мови
- піджачина — ПІДЖА́К (верхня частина костюма), МАРИНА́РКА, ПІДЖАЧИ́НА розм.; ЖАКЕ́Т, ЖАКЕ́ТКА розм. (перев. жіночий; чоловічий — застаріле). Одягнений він постаромодному: піджак, біла сорочка з краваткою (С. Журахович); Рудий.. застьобував свою безбарвну піджачину (М. Словник синонімів української мови