піджачина
ПІДЖА́К (верхня частина костюма), МАРИНА́РКА, ПІДЖАЧИ́НА розм.; ЖАКЕ́Т, ЖАКЕ́ТКА розм. (перев. жіночий; чоловічий — застаріле). Одягнений він постаромодному: піджак, біла сорочка з краваткою (С. Журахович); Рудий.. застьобував свою безбарвну піджачину (М. Коцюбинський); До кабінету.. несміливо вступила огрядна дівчина в чорному шерстяному жакеті (О. Гончар); Обперся (співак) плечима об стіну, забрав на свій жакет усе вапно (Лесь Мартович); Ксеня зіскочила з лежанки, нашвидкуруч заплела косу й накинула жакетку (С. Голованівський).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- піджачина — піджачи́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- піджачина — -и, ж. Зневажл. до піджак. Великий тлумачний словник сучасної мови
- піджачина — ПІДЖАЧИ́НА, и, ж., зневажл. Піджак. Розплющую очі, аж коло мене босовило стоїть. Обличчя його не видно гаразд, – світло десь за грубкою блима, – видно тільки, що усики невеличкі в його, худий сам, піджачина на йому якась, що тряп'я так і висить (А. Тесленко). Словник української мови у 20 томах