1. Словник синонімів української мови

підживати

ГО́ЇТИСЯ (про пошкодження на тілі — виліковуватися), ЗАГО́ЮВАТИСЯ, ЗАЖИВА́ТИ, ЗГО́ЮВАТИСЯ діал.; ПІДЖИВА́ТИ розм., ПРИСИХА́ТИ розм. (про початок гоєння рани); ПІДГО́ЮВАТИСЯ (трохи, частково); ЗАТЯ́ГУВАТИСЯ, ЗАТЯГА́ТИСЯ (заростати шкірою); РУБЦЮВА́ТИСЯ, ЗАРУБЦЬО́ВУВАТИСЯ (утворюючи рубець). — Док.: заго́їтися, зажи́ти, піджи́ти, присо́хнути, присхну́ти, підго́їтися, затягти́ся, затягну́тися, зарубцюва́тися. Грицькова рана гоїлась погано (Б. Грінченко); Прекрасне здоров'я мав лейтенант. І рана його швидко загоювалась (М. Стельмах); — Дуже вас прошу, — благав поранений, — не женіть мене звідси в санвзвод... Воно тут заживе... Загоїться. Присохне... (О. Гончар); (Василь:) Тату!.. Візьміть батога, сполосуйте мене, щоб повік синяки не згоювалися, легше мені буде!.. (М. Кропивницький); Загнибідиха.. Христі наробила масті і клала до пальця, щоб скоріше підживало (Панас Мирний); Артем з ранку до ночі теж працював в економії. Нарівні з іншими через руку не міг (хоч і підгоювалась, але орудувати нею ще боляче було) (А. Головко); — Позаживали твої рани? — Затягаються (О. Гончар); Остап поправлявся. Гарячка згодом спала, рана швидко затягувалась (М. Коцюбинський); Рана в плечі ще непокоїла. Вона то зарубцьовувалась, то знову відкривалася (В. Козаченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підживати — піджива́ти 1 дієслово недоконаного виду загоюватися розм. піджива́ти 2 дієслово недоконаного виду ставати багатшим; збільшуватися розм. Орфографічний словник української мови
  2. підживати — I -ає, недок., піджити, -иве, док., розм. Трохи заживати, загоюватися. II -аю, -аєш, недок., піджити, -иву, -ивеш, док. 1》 розм. Те саме, що піджинатися. 2》 рідко. Збільшуватися, прибувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підживати — ПІДЖИВА́ТИ¹, а́є, недок., ПІДЖИ́ТИ, иве́, док., розм. Трохи заживати, загоюватися. У Христі хоч рука трохи й піджила, та палець болів (Панас Мирний). ПІДЖИВА́ТИ², а́ю, а́єш, недок., ПІДЖИ́ТИ, иву́, иве́ш, док. 1. розм. Те саме, що піджива́тися. Словник української мови у 20 томах
  4. підживати — ПІДЖИВА́ТИ¹, а́є, недок., ПІДЖИ́ТИ, иве́, док., розм. Трохи заживати, загоюватися. У Христі хоч рука трохи й піджила, та палець болів (Мирний, III, 1954, 100). ПІДЖИВА́ТИ², а́ю, а́єш, недок., ПІДЖИ́ТИ, иву́, иве́ш, док. 1. розм. Те саме, що піджива́тися. Словник української мови в 11 томах