1. Орфографічний словник української мови

підживати

піджива́ти 1

дієслово недоконаного виду

загоюватися

розм.

піджива́ти 2

дієслово недоконаного виду

ставати багатшим; збільшуватися

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підживати — I -ає, недок., піджити, -иве, док., розм. Трохи заживати, загоюватися. II -аю, -аєш, недок., піджити, -иву, -ивеш, док. 1》 розм. Те саме, що піджинатися. 2》 рідко. Збільшуватися, прибувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. підживати — ПІДЖИВА́ТИ¹, а́є, недок., ПІДЖИ́ТИ, иве́, док., розм. Трохи заживати, загоюватися. У Христі хоч рука трохи й піджила, та палець болів (Панас Мирний). ПІДЖИВА́ТИ², а́ю, а́єш, недок., ПІДЖИ́ТИ, иву́, иве́ш, док. 1. розм. Те саме, що піджива́тися. Словник української мови у 20 томах
  3. підживати — ГО́ЇТИСЯ (про пошкодження на тілі — виліковуватися), ЗАГО́ЮВАТИСЯ, ЗАЖИВА́ТИ, ЗГО́ЮВАТИСЯ діал.; ПІДЖИВА́ТИ розм., ПРИСИХА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. підживати — ПІДЖИВА́ТИ¹, а́є, недок., ПІДЖИ́ТИ, иве́, док., розм. Трохи заживати, загоюватися. У Христі хоч рука трохи й піджила, та палець болів (Мирний, III, 1954, 100). ПІДЖИВА́ТИ², а́ю, а́єш, недок., ПІДЖИ́ТИ, иву́, иве́ш, док. 1. розм. Те саме, що піджива́тися. Словник української мови в 11 томах