1. Орфографічний словник української мови

піджива

піджи́ва

іменник жіночого роду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. піджива — -и, ж., розм. Те, що використовується для підживлення (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. піджива — ПІДЖИ́ВА, и, ж., розм. Те, що використовується для підживлення (у 2 знач.). Говорили .. артільці: – Із матір'ю вашою Нам нелегко змагатися, бригадире! Все в старої поставлено вміло, Що піджива, що сходи, що діло (А. Малишко). Словник української мови у 20 томах
  3. піджива — ПІДЖИ́ВА, и, ж., розм. Те, що використовується для підживлення (у 2 знач.). Говорили .. артільці: — Із матір’ю вашою Нам нелегко змагатися, бригадире! Все в старої поставлено вміло, Що піджива, що сходи, що діло (Мал., Звенигора, 1959, 357). Словник української мови в 11 томах
  4. піджива — Піджива, -ви ж. Подкрѣпленіе (пищей). Левч. 107. Словник української мови Грінченка