піджачок
ПІДЖАЧО́К, чка́, ч.
Зменш. до піджа́к.
З дверей вийшов Кміта в чистенькому піджачку, причесаний, прибраний (І. Нечуй-Левицький);
Одягнені вони [пасажири] були в якісь піджачки неясного кольору, одіті поверх ситцевих сорочок (Грицько Григоренко);
На йому стальової масті піджачок, високі ковнірчики... На голові синій картуз із ремінцем (В. Винниченко).
Словник української мови (СУМ-20)