піджачок
ПІДЖАЧО́К, чка́, ч. Зменш. до піджа́к.
З дверей вийшов Кміта в чистенькому піджачку, причесаний, прибраний (Н.-Лев., IV, 1956, 309);
Одягнені вони [пасажири] були в якісь піджачки неясного кольору, одіті поверх ситцевих сорочок (Григ., Вибр., 1959, 362).
Словник української мови (СУМ-11)