підживлюватися
ПІДЖИ́ВЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і ПІДЖИВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПІДЖИВИ́ТИСЯ, живлю́ся, жи́вишся; мн. піджи́вляться; док.
1. Набувати сили, бадьорості і т. ін.
Духом підживився Палій і трохи повеселішав, як приїхала до нього пані полковникова (Д. Мордовець);
// розм. Те саме, що піджива́тися.
[Митродора:] Як же ваше хазяйствечко? [Колодка:] Підживляємось потрошку, в колодочки вбиваємось потихеньку (В. Самійленко);
// перен., розм. Ставати виразнішим, яскравішим і т. ін.
– Леонід Семенович – студент! Чув, чув, – сказав диякон, і його тихі очі неначе підживились і засвітились (І. Нечуй-Левицький).
2. розм. Трохи поїсти, попити.
Поки вчителька підживлялася, сторожиха стояла коло дверей, уважно розглядаючи її (М. Коцюбинський);
Андрій напував пораненого ситром, а сам підживлявся пивом (М. Трублаїні);
Розказує баба .. про все те Чіпці. “Скот, мов, ніколи не реве без нужди... Як вертається додому та реве – то він радіє .. А може, голодний, то поїсть, підживиться...” (Панас Мирний);
Ми підживились смачною яєчнею на салі, квашеними огірками та свіжими баклажанами (Олесь Досвітній);
О дванадцятій годині Юрій Олександрович .. навідався ще до лабораторії і, підживившись дієтичним обідом, узявся влаштовувати свої особисті справи (В. Підмогильний).
3. тільки недок., с. г. Пас. до піджи́влювати 3.
На протязі весни і літа всі посіви зернових і технічних культур були добре доглянуті, тричі прополювались від бур'янів, підживлювались мінеральними добривами (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)