підживлювати
ПІДЖИ́ВЛЮВАТИ, юю, юєш і ПІДЖИВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПІДЖИВИ́ТИ, живлю́, жи́виш; мн. піджи́влять; док., що і без дод.
1. також у сполуч. зі сл. сила. Додавати сили, бадьорості і т. ін.
Ми тут з жінкою ласощами забавляємося, цукерки їмо... вони, бач, з цукру, а цукор потрібний для тіла, він його нагріває, як дрова піч, і підживляє... (М. Коцюбинський);
Родина кооператора Іваничука сиділа за столом, обідаючи. Тетяна Ничипорівна заклопотано підживляла борщем чоловіка й дочку (В. Підмогильний);
// перен. Підбадьорювати.
– Чи у твоїм доробку хоч одна Сторінка є, що кров'ю обкипіла, Що підживляла змучених в бою І в праці підупалих бадьорила? (М. Рильський);
Він пожвавішав, повеселішав, неначе вхопив іскру од веселого Кованька і підживив свої розторсані нерви, застояну кров (І. Нечуй-Левицький);
Гучне “ура” підхопило Орлюка, підживило його сили (О. Довженко);
// також у сполуч. зі сл. вогонь, багаття і т. ін., рідко. Підтримувати, не даючи загаснути.
Ватаг накидав на головню сухого хмизу і наказав пастухам увесь час підживляти огонь (В. Гжицький);
[Деві:] Дядьку, ось пожди, я хрусту принесу, вогонь підживим (Леся Українка);
Багаття розгорялось. Принесли ще кілька полінячок, щоб підживити його (В. Козаченко);
// перен. Робити виразнішим, яскравішим і т. ін.
Он якийсь добродій, підживляючи свою мову енергічними [енергійними] рухами, то пересовує високу шапку з лівого вуха на праве, то насовує її на потилицю (М. Коцюбинський).
2. розм. Те саме, що підгодо́вувати 1, 2.
Бригада .. влітку, під час жнив, частково підживляє рибу зерновими відходами (з наук. літ.);
// у сполуч. зі сл. себе, перен., рідко. Збагачуватися.
А в пітьмі тій, наче пси скажені, Лиходії кидались на всіх, Щоб набить чужим добром кишені, Підживить себе з бідот людських (М. Старицький).
3. с. г. Вносити добрива в ґрунт.
Коли буйні жита на дослідній ділянці пішли в трубку, Григорій завагався: чи варто їх підживлювати азотистим добривом і калійною сіллю (М. Стельмах);
– Для кого, скажіть, оці кучугури розрівнюю, виногради закладаю, підживлюю, сто разів поливаю? Піски – як вогонь, навіть найживучіша філоксера .. не витримує, гине, а саджанець мій росте! (О. Гончар);
– Посадим сад!.. За років три-чотири вже буде тінь і затишок, – сказав Тарас. – Як поливати добре й підживлювати, то ще й раніш (Василь Шевчук).
Словник української мови (СУМ-20)