підживлювати

піджи́влювати

-юю, -юєш і підживляти, -яю, -яєш, недок., підживити, -живлю, -живиш; мн. підживлять; док., перех. і без додатка.

1》 також у сполуч. зі сл. сила. Додавати сили, бадьорості і т. ін.

|| також у сполуч. зі сл. вогонь, багаття і т. ін., рідко. Підтримувати, не даючи загаснути.

|| перен. Робити виразнішим, яскравішим і т. ін.

2》 розм. Те саме, що підгодовувати 1), 2).

|| у сполуч. зі сл. себе, перен., рідко. Збагачуватися.

3》 с. г. Вносити добрива в ґрунт.

Значення в інших словниках

1. підживлювати — піджи́влювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підживлювати — ПІДЖИ́ВЛЮВАТИ, юю, юєш і ПІДЖИВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПІДЖИВИ́ТИ, живлю́, жи́виш; мн. піджи́влять; док., що і без дод. 1. також у сполуч. зі сл. сила. Додавати сили, бадьорості і т. ін. Ми тут з жінкою ласощами забавляємося, цукерки їмо...  Словник української мови у 20 томах
3. підживлювати — БАДЬОРИ́ТИ (надавати енергії, сили), ЗБАДЬО́РЮВАТИ, ПІДБАДЬО́РЮВАТИ, ОЖИВЛЯ́ТИ підсил., ПІДЖИ́ВЛЮВАТИ (ПІДЖИВЛЯ́ТИ) (також із сл. сили, нерви і т. ін.); ОСВІЖА́ТИ (про явище природи, ковток води і т. ін.). — Док.  Словник синонімів української мови
4. підживлювати — ПІДЖИ́ВЛЮВАТИ, юю, юєш і ПІДЖИВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПІДЖИВИ́ТИ, живлю́, жи́виш; мн. піджи́влять; док., перех. і без додатка. 1. також у сполуч. із сл. сила. Додавати сили, бадьорості і т. ін. Голоду я не відчував, тільки пити й курити хотілося.  Словник української мови в 11 томах