піджидати
ПІДЖИДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., кого і без дод., розм.
Те саме, що чека́ти.
Він – такий прихильний до неї. Іноді до самого смерку швендяє коло тину, піджидає, як би її побачити, побалакати з нею, а часто – і поділитися гостинцем (Панас Мирний);
Заходити до хати Христі дуже не хотілося .. Та куди там! Виявляється, її піджидають. Батько накинувся: – Де це ти вешталася? (Я. Гримайло).
Словник української мови (СУМ-20)