підзоряти
ПІДЗОРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПІДЗОРИ́ТИ, рю́, ри́ш, док., діал.
Підглядати (у 1 знач.).
В. Горленка налякав чомусь новотвір поета [І. Манжури] “тьмянуватий” .. і таке широко відоме в народній мові слово, як “підзоряти” – піддивлятися (з наук. літ.);
Тільки інколи в куточку Пожуришся стиха, Та гіркою (не сльозою...) Заллєш своє лихо. Як заллєш – мов позабудеш, Пішов шкандибати, Зараз люде і підзорять, Та й ну дорікати (І. Манжура).
Словник української мови (СУМ-20)