підзубрювати
ПІДЗУ́БРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДЗУБРИ́ТИ, зубрю́, зу́бриш, док., розм.
Зубрити ще трохи, додатково.
– Дарма, – каже Биков. – Ви маєте чималий бойовий досвід. Лишається підзубрити статути і скласти по них заліки чи екзамени. Зможете! (Є. Доломан).
Словник української мови (СУМ-20)