підкажчик

ПІДКА́ЖЧИК, а, ч.

Той, хто підказує або займається підказуванням.

Здавалось збоку, ніби .. живі слова їх живої розмови лились десь зверху або збоку од якогось підкажчика (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. підкажчик — підка́жчик іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. підкажчик — -а, ч. Те саме, що підказувач.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підкажчик — ПІДКА́ЖЧИК, а, ч. Той, хто підказує або займається підказуванням. Здавалось збоку, ніби ..живі слова їх живої розмови лились десь зверху або збоку од якогось підкажчика (Н.-Лев., IV, 1956, 236).  Словник української мови в 11 томах