Орфографічний словник української мови

підкажчик

підка́жчик

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. підкажчик — -а, ч. Те саме, що підказувач.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. підкажчик — ПІДКА́ЖЧИК, а, ч. Той, хто підказує або займається підказуванням. Здавалось збоку, ніби .. живі слова їх живої розмови лились десь зверху або збоку од якогось підкажчика (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах
  3. підкажчик — ПІДКА́ЖЧИК, а, ч. Той, хто підказує або займається підказуванням. Здавалось збоку, ніби ..живі слова їх живої розмови лились десь зверху або збоку од якогось підкажчика (Н.-Лев., IV, 1956, 236).  Словник української мови в 11 томах