підкопаний

ПІДКО́ПАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до підкопа́ти.

Я ходжу за сестрою по городу і підбираю підкопану нею моркву (із журн.);

// підко́пано, безос. пред.

– Бачите, панове, підкопано паркан, стежка втоптана (І. Франко).

2. у знач. прикм. Зрушений з місця при підкопуванні.

Підкопані буряки в той же день вибирають, очищають і по можливості вивозять на бурякопункти (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. підкопаний — підко́паний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. підкопаний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до підкопати. || підкопано, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Зрушений з місця при підкопуванні.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підкопаний — ПІДКО́ПАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до підкопа́ти. Заходимо в крайню ланку. Колгоспниці якраз вибирають з грунту підкопані бурякопідіймачем корені (Рад. Укр., 12.ІХ 1961, 3); // підко́пано, безос. присудк. сл.  Словник української мови в 11 томах