підкореність

ПІДКО́РЕНІСТЬ, ності, ж.

Властивість і стан за знач. підко́рений.

І. Франко писав, що “в родині жінка займає дуже поважне становище” .. Але в той час панувала інша тенденція: повна підкореність чоловікові (з публіц. літ.);

Буденне буття можна охарактеризувати як підкореність іншому та іншим, невизначеність власного шляху та небажання вибору (з газ.).