підкорчувати

ПІДКО́РЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДКО́РЧИТИ, чу, чиш, док., що, розм.

Підгинати яку-небудь частину тіла, тулуба.

Нечіпай, не перестаючи, підганяв коника ногами. Вони звисали в нього мало не до землі, їх доводилось увесь час підкорчувати (І. Микитенко);

З лісу, підкорчивши зад, криво підкрадаються до мертвих шакали (З. Тулуб).

Значення в інших словниках

1. підкорчувати — підко́рчувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. підкорчувати — -ую, -уєш, недок., підкорчити, -чу, -чиш, док., перех., розм. Підгинати яку-небудь частину тіла, тулуба.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підкорчувати — ПІДІБГА́ТИ (ПІДОБГА́ТИ рідко) (ноги, хвіст тощо — підгорнути під себе або притиснути до себе), ПІДІГНУ́ТИ, ПІДІБРА́ТИ (ПІДОБРА́ТИ рідко), ПІДЖА́ТИ розм.; ПІДКО́РЧИТИ розм. (ноги). — Недок.: підбира́ти, підгина́ти, піджима́ти, підко́рчувати.  Словник синонімів української мови
4. підкорчувати — ПІДКО́РЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДКО́РЧИТИ, чу, чиш, док., перех., розм. Підгинати яку-небудь частину тіла, тулуба. Нечіпай, не перестаючи, підганяв коника ногами. Вони звисали в нього мало не до землі, їх доводилось увесь час підкорчувати (Мик.  Словник української мови в 11 томах