Великий тлумачний словник сучасної мови

підкорчувати

підко́рчувати

-ую, -уєш, недок., підкорчити, -чу, -чиш, док., перех., розм.

Підгинати яку-небудь частину тіла, тулуба.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. підкорчувати — підко́рчувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. підкорчувати — ПІДКО́РЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДКО́РЧИТИ, чу, чиш, док., що, розм. Підгинати яку-небудь частину тіла, тулуба. Нечіпай, не перестаючи, підганяв коника ногами. Вони звисали в нього мало не до землі, їх доводилось увесь час підкорчувати (І.  Словник української мови у 20 томах
  3. підкорчувати — ПІДІБГА́ТИ (ПІДОБГА́ТИ рідко) (ноги, хвіст тощо — підгорнути під себе або притиснути до себе), ПІДІГНУ́ТИ, ПІДІБРА́ТИ (ПІДОБРА́ТИ рідко), ПІДЖА́ТИ розм.; ПІДКО́РЧИТИ розм. (ноги). — Недок.: підбира́ти, підгина́ти, піджима́ти, підко́рчувати.  Словник синонімів української мови
  4. підкорчувати — ПІДКО́РЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДКО́РЧИТИ, чу, чиш, док., перех., розм. Підгинати яку-небудь частину тіла, тулуба. Нечіпай, не перестаючи, підганяв коника ногами. Вони звисали в нього мало не до землі, їх доводилось увесь час підкорчувати (Мик.  Словник української мови в 11 томах