Значення в інших словниках
-
підкорювати —
підко́рювати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
підкорювати —
(нарід) завойовувати, поневолювати, уярмлювати, ставити на коліна; (природу) СКОРЯТИ, запрягати, загнуздувати; (своїй волі) підпорядковувати, ід. брати в шори, жм. підхиляти <�підвертати> під себе.
Словник синонімів Караванського
-
підкорювати —
Підкорити, вгамовувати, вготувати, впорувати, втихомирювати, вшорювати, гамувати, гнітити, гнобити, гнуздати, гнути, давити, долати, заарканювати, загнуздувати, закабалюватиґ, закапканювати, залигувати, заневолювати, запрягати, заспокоювати...
Словник синонімів Вусика
-
підкорювати —
ПІДКО́РЮВАТИ див. підкоря́ти.
Словник української мови у 20 томах
-
підкорювати —
ОСВО́ЮВАТИ (робити придатним для господарського використання — про природні багатства, ресурси, землі), ПІДКОРЯ́ТИ, СКОРЯ́ТИ, ПІДКО́РЮВАТИ рідше; ОБЖИВА́ТИ (заселяючи нові місця, робити їх придатними для господарського використання). — Док.
Словник синонімів української мови
-
підкорювати —
ПІДКО́РЮВАТИ див. підкоря́ти.
Словник української мови в 11 томах