підкошений

ПІДКО́ШЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до підкоси́ти.

Мов придавлена, мов підкошена тою гадкою, похилила Мирослава свою прегарну голову додолу (І. Франко);

Ще пригадаємо не раз ми І час, і день, і поле це, Де наш солдат, юнак із Вязьми, Упав, підкошений свинцем (Я. Шпорта);

// підко́шено, безос. пред.

Старий, столітній дуб підкошено під корінь (А. Малишко).

2. у знач. прикм. Який підрізано, зрізано косою, косаркою і т. ін.

– Синочку ж мій ріднесенький, не побивайся, – кинулася Мотря до сина, що, як той підкошений сніп, звалився на лаву (Л. Яновська).

Значення в інших словниках

1. підкошений — підко́шений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. підкошений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до підкосити. || підкошено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм.Якого підрізано, зрізано косою, косаркою і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підкошений — ПІДКО́ШЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до підкоси́ти. Мов придавлена, мов підкошена тою гадкою, похилила Мирослава свою прегарну голову додолу (Фр.  Словник української мови в 11 томах