підкошений

підко́шений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до підкосити.

|| підкошено, безос. присудк. сл.

2》 у знач. прикм.Якого підрізано, зрізано косою, косаркою і т. ін.

Значення в інших словниках

1. підкошений — підко́шений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. підкошений — ПІДКО́ШЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до підкоси́ти. Мов придавлена, мов підкошена тою гадкою, похилила Мирослава свою прегарну голову додолу (І.  Словник української мови у 20 томах
3. підкошений — ПІДКО́ШЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до підкоси́ти. Мов придавлена, мов підкошена тою гадкою, похилила Мирослава свою прегарну голову додолу (Фр.  Словник української мови в 11 томах