підкрикувати
ПІДКРИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., розм.
Час від часу викрикувати що-небудь, заохочуючи цим когось до дії або супроводжуючи власні дії.
Маруся стане на .. камінь і гойдається, як дитинка, сама собі підкрикуючи; великий камінь то плюсне краєм у воду, то вирне знов, то плюсне, то вирне (Г. Хоткевич).
Словник української мови (СУМ-20)