Орфографічний словник української мови

підкрикувати

підкри́кувати

дієслово недоконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. підкрикувати — -ую, -уєш, недок., розм. Час від часу викрикувати що-небудь, заохочуючи цим когось до дії або супроводжуючи власні дії.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. підкрикувати — ПІДКРИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Час від часу викрикувати що-небудь, заохочуючи цим когось до дії або супроводжуючи власні дії. Маруся стане на .. камінь і гойдається, як дитинка, сама собі підкрикуючи; великий камінь то плюсне краєм у воду, то вирне знов, то плюсне, то вирне (Г. Хоткевич).  Словник української мови у 20 томах
  3. підкрикувати — ПІДКРИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Час від часу викрикувати що-небудь, заохочуючи цим когось до дії або супроводжуючи власні дії. Маруся стане на..  Словник української мови в 11 томах